Вітамін B12 (кобаламін): симптоми дефіциту, функції та роль, джерела та добавки

Зміст:

• Що таке B12 і чому він особливий
• Функції B12
• Дефіцит B12: симптоми та причини
• Діагностика: які аналізи здають і як читати результат
• Джерела B12 у харчуванні
• Добавки B12: форми та схеми
• Безпека та побічні ефекти
• Поширені запитання
• Висновок

Вітамін B12, або кобаламін, необхідний для нормального кровотворення, синтезу ДНК та роботи нервової системи. Організму потрібні відносно невеликі його кількості, однак дефіцит може мати серйозні наслідки – від втоми й мегалобластної анемії до оніміння кінцівок, порушення ходи та когнітивних симптомів. Важлива особливість B12 полягає в тому, що нестача не завжди пов’язана з недостатньою кількістю вітаміну в харчуванні: досить часто проблема виникає через порушення його всмоктування.

Тому приймати B12 лише тому, що з’явилася втома, – не найкраща стратегія. Спочатку варто оцінити симптоми, фактори ризику й за потреби здати аналізи. Якщо добавка справді потрібна, у нас можна підібрати різні форми кобаламіну.

Що таке B12 і чому він особливий

B12 – водорозчинний вітамін групи B, який містить у своїй структурі кобальт, звідси й назва – кобаламін. На відміну від більшості інших водорозчинних вітамінів, B12 може накопичуватися в організмі, передусім у печінці. Запасів іноді вистачає на роки, тому дефіцит після зміни харчування або появи проблем із всмоктуванням може проявитися не одразу.

Особливим є й механізм засвоєння B12. Вітамін із їжі спочатку потрібно вивільнити з білків у шлунку. Далі він зв’язується з внутрішнім фактором – білком, який виробляють клітини шлунка, – і вже цей комплекс всмоктується переважно в кінцевій частині тонкої кишки. Тому навіть достатня кількість B12 у раціоні не гарантує нормального рівня, якщо порушена одна з ланок цього процесу.

Для дорослої людини рекомендована добова кількість B12 становить приблизно 2,4 мкг, під час вагітності – 2,6 мкг, а під час грудного вигодовування – 2,8 мкг. Добавки, за умови підтвердженого дефіциту, можуть містити значно більші дозування, оскільки за наявності високих дозувань засвоюється лише невеликий відсоток вітаміну.

Функції B12

B12 бере участь одразу в кількох критично важливих біохімічних процесах. Найвідоміші з них пов’язані з кровотворенням і нервовою системою, але роль кобаламіну цим не обмежується.

Роль у кровотворенні: еритроцити й енергія

Вітамін B12 потрібен для нормального синтезу ДНК і дозрівання еритроцитів – червоних клітин крові, які переносять кисень. Якщо кобаламіну бракує, клітини не можуть нормально ділитися, а в кістковому мозку формуються патологічно великі незрілі клітини. Так може розвиватися мегалобластна анемія.

Її можливі прояви:

• слабкість;
• швидка втомлюваність;
• блідість;
• задишка під час навантажень;
• прискорене серцебиття;
• запаморочення.

Водночас B12 бере участь у клітинному метаболізмі, а у разі дефіциту людина справді може відчувати сильну втому. Але якщо рівень B12 нормальний, додатковий прийом не означає автоматичного збільшення енергії або працездатності.

Нерви, пам’ять, концентрація

B12 необхідний для нормальної роботи нервової системи та підтримання мієліну – оболонки нервових волокон. Саме тому дефіцит може проявлятися не тільки змінами в аналізі крові, а й неврологічними симптомами.

Серед можливих ознак:

• оніміння або поколювання в руках і ногах;
• погіршення чутливості;
• порушення рівноваги;
• нестійка хода;
• труднощі з концентрацією;
• погіршення короткочасної пам’яті.

Важливо, що неврологічний дефіцит B12 може існувати навіть без анемії або макроцитозу. Тому нормальний гемоглобін сам по собі не дозволяє виключити проблему.

Обмін гомоцистеїну: зв’язок з B9 і B6

B12 тісно взаємодіє з іншими вітамінами групи B. Разом із фолатом (B9) він бере участь у перетворенні гомоцистеїну на метіонін. Вітамін B6 залучений до іншого шляху метаболізму гомоцистеїну.

Тому у разі нестачі B12 рівень гомоцистеїну в крові може підвищуватися. Але підвищений гомоцистеїн не є специфічним аналізом саме на B12: на нього впливають дефіцит фолату, функція нирок та інші фактори. Через це його оцінюють разом з іншими показниками.

Дефіцит B12: симптоми та причини

Дефіцит може розвиватися поступово та спочатку проявлятися неспецифічно. Людина може роками пояснювати втому недосипанням, стресом або навантаженням, поки не з’являться більш характерні неврологічні чи гематологічні прояви.

Водночас причина не завжди полягає в тому, що людина отримує мало B12 з їжею. За рекомендаціями NICE щодо діагностики та лікування дефіциту вітаміну B12, нестача може бути пов’язана як із недостатнім надходженням вітаміну, так і з порушенням його всмоктування в шлунково-кишковому тракті, зокрема у разі аутоімунного гастриту або після серйозних операцій на шлунку. Окремою причиною може бути використання закису азоту, який інактивує B12 в організмі.

Можливі симптоми дефіциту B12:

• незрозуміла постійна втома;
• слабкість;
• блідість;
• задишка;
• запалення або болючість язика;
• поколювання й оніміння кінцівок;
• порушення рівноваги та ходи;
• труднощі з концентрацією;
• погіршення пам’яті;
• зміни настрою;
• анемія або збільшення середнього об’єму еритроцитів у загальному аналізі крові.

Симптоми не є специфічними тільки для B12, тому ставити діагноз за самопочуттям без аналізів не варто.

Перніціозна анемія та інші стани

Перніціозна анемія пов’язана з аутоімунним порушенням. Сучасні рекомендації NICE частіше використовують точніше поняття “аутоімунний гастрит”, оскільки проблема починається не з самої анемії, а з ураження клітин шлунка та порушення засвоєння B12.

У разі аутоімунного гастриту організм може виробляти антитіла до внутрішнього фактора або клітин шлунка. Внаслідок цього B12 із їжі засвоюється недостатньо. Якщо така причина підтверджена, потреба в замісній терапії часто є довготривалою або пожиттєвою.

Групи ризику

Особливо уважно стежити за забезпеченням B12 варто людям:

• які дотримуються веганського харчування;
• з дуже обмеженим споживанням продуктів тваринного походження;
• старшого віку;
• після операцій на шлунку або тонкій кишці;
• після баріатричних втручань;
• із целіакією або іншими станами, що порушують всмоктування;
• які тривалий час приймають метформін, інгібітори протонної помпи або деякі інші препарати;
• з аутоімунним гастритом;
• які регулярно використовують закис азоту.

Діагностика: які аналізи здають і як читати результат

Для первинної оцінки зазвичай визначають загальний B12 у сироватці крові або активний B12 – холітранскобаламін. Перед аналізом важливо повідомити лікаря, якщо людина вже приймає добавку, оскільки вона може підвищити показник у крові й ускладнити оцінку вихідного стану.

Найчастіше оцінюють:

1. Загальний аналіз крові. Звертають увагу на гемоглобін, кількість еритроцитів і MCV – середній об’єм еритроцита.
2. Загальний B12 або активний B12. Це основний початковий тест.
3. Метилмалонову кислоту (MMA). Її концентрація підвищується, коли клітинам бракує B12, тому аналіз особливо корисний у разі пограничного результату.
4. Гомоцистеїн. Також може підвищуватися к разі дефіциту, але є менш специфічним.
5. Антитіла до внутрішнього фактора. Можуть призначити, якщо лікар підозрює аутоімунний гастрит.
6. Фолат і залізо. Їх нерідко перевіряють паралельно, оскільки дефіцити можуть поєднуватися.

Референсні межі залежать від лабораторії та методу. За даними NIH, багато лабораторій вважають рівень низьким якщо отримують результати приблизно 200-250 пг/мл, а у разі результатів у діапазоні приблизно 150-399 пг/мл для уточнення дефіциту можуть рекомендувати визначення MMA. Водночас MMA може підвищуватися у разі порушення функції нирок, а гомоцистеїн – також у разі нестачі фолату, тому жоден із цих показників не оцінюють ізольовано.

Джерела B12 у харчуванні

Природний B12 міститься переважно в продуктах тваринного походження. Рослинна їжа зазвичай не є надійним природним джерелом кобаламіну, тому за умови повністю рослинного раціону потрібні збагачені продукти або добавки.

До харчових джерел належать:

• печінка та інші субпродукти;
• молюски;
• риба, зокрема лосось і тунець;
• м’ясо;
• птиця;
• яйця;
• молоко;
• йогурт та інші молочні продукти;
• продукти, спеціально збагачені B12.

Для більшості людей зі звичайним змішаним раціоном харчування забезпечує достатню кількість B12. Але у разі порушення всмоктування навіть багатий на B12 раціон може не вирішити проблему.

Добавки B12: форми та схеми

Добавки можуть містити B12 окремо або як частину комплексу вітамінів групи B. Дозування в таких продуктах часто значно вище за добову потребу, оскільки зі збільшенням дози частка вітаміну, яка всмоктується, зменшується. Наприклад, NIH наводить орієнтовну абсорбцію близько 2% від дози 500 мкг і близько 1,3% від 1000 мкг.

Ціано-, метил- і гідроксокобаламін: що обирають найчастіше

1. Ціанокобаламін – стабільна та добре досліджена форма, яку часто використовують у таблетованих добавках.
2. Метилкобаламін – одна з біологічно активних форм B12. Вона також широко представлена в добавках, зокрема у спреях і сублінгвальних продуктах.
3. Гідроксокобаламін частіше використовують як лікарську форму для ін’єкцій у деяких країнах.

Таблетки, сублінгвальні форми та ін’єкції: коли що застосовують

Пероральні таблетки часто використовують у разі недостатнього надходження B12 з їжею та в багатьох інших ситуаціях, коли лікар вважає такий спосіб достатнім. Сублінгвальні форми або спреї можуть бути зручними для людей, яким складно ковтати таблетки, але переконливих доказів, що вони ефективніші за звичайний пероральний B12, немає.

Ін’єкційний B12 частіше застосовують у разі вираженого дефіциту, серйозних неврологічних або гематологічних проявів, а також у разі певних необоротних причин порушення всмоктування.

B12 + фолат: як поєднувати без помилок

B12 і B9 функціонально пов’язані, тому їх часто можна зустріти разом у вітамінних комплексах. Але у разі підозри на дефіцит B12 не варто просто починати високі дози фолієвої кислоти й вважати проблему вирішеною.

Фолат може покращити зміни в крові, пов’язані з мегалобластною анемією, однак не усуває неврологічні наслідки дефіциту B12. Через це гематологічні прояви можуть стати менш помітними, тоді як ураження нервової системи продовжуватиметься.

Тому якщо є оніміння, поколювання, порушення ходи, проблеми з пам’яттю або інші фактори ризику дефіциту B12, до початку високодозової терапії фолатом варто перевірити кобаламін та обговорити результати з лікарем.

Безпека та побічні ефекти

Для B12 не встановлено верхньої допустимої межі споживання, оскільки вітамін має низький потенціал токсичності навіть у дозуваннях, які значно перевищують добову потребу. Високі цифри на упаковці – наприклад, 500 або 1000 мкг – самі по собі не означають передозування. Частково це пояснюють тим, що зі значної пероральної дози всмоктується лише невелика частина.

Рідко можливі індивідуальні реакції на препарат або допоміжні компоненти. Якщо після прийому виникли висип, набряк, утруднене дихання або інша виражена реакція, вживання препарату потрібно припинити та звернутися по медичну допомогу.

Висновок

Вітамін B12 необхідний для нормального кровотворення, синтезу ДНК і роботи нервової системи. Його дефіцит може проявлятися втомою, анемією, онімінням кінцівок, порушенням рівноваги, концентрації та пам’яті. Водночас відсутність анемії ще не виключає нестачу кобаламіну.

Якісні добавки з вітаміном B12 можна купити в “Рідні Медтехніка”. У каталозі представлені різні форми кобаламіну, зокрема таблетований ціанокобаламін та спрей із метилкобаламіном, що дозволяє підібрати зручний формат відповідно до рекомендацій лікаря.