Чому говорити "вухо-горло-ніс" не зовсім правильно
Спочатку розберемося з назвою. Коректний варіант – отоларинголог. А всім відоме ЛОР – зручніше скорочення від слова "ларингооторинолог", де горло означає "ларинг", вухо – "ото", а ніс – це "рино". В обов'язки лора входить діагностика та лікування трьох важливих органів людського організму. У медичних колах лікарів цієї категорії часто називають отоларингологами або оториноларингологами.
З варіаціями назв розібралися, тому плавно переходимо до інструментів. Якщо ви прекрасно розбираєтеся в цьому питанні, продовжувати читання не обов'язково. Досить зазирнути на сторінки каталогу, де є можливість вивчити опис і купити ЛОР-інструменти.
Специфіка інструментів отоларинголога
Залежно від особливостей використання виділяють дві основні категорії:
1. Пристосування для ендоскопічного огляду гортані, глотки, носа та вуха, а також виконання супутніх лікувальних процедур.
2 Отоларингологічний інструментарій для хірургічного втручання, а також апарати для функціонального обстеження гортані, глотки, вуха та носа.
Для ендоскопічного огляду пацієнта використовують:
1. Носорозширювач (носове дзеркало), який служить для огляду носової порожнини.
2 Освітлювач лобовий.
3. Увігнуте дзеркало. З його допомогою пучок світла концентрується та відбивається у важкодоступних ділянках гортані, глотки, носа та вуха. Без увігнутого скла нереально провести комплексний огляд, виконати обов'язкові лікувальні процедури та провести операцію.
4. Для ендоскопічного огляду використовують лобовий рефлектор, який кріпиться на жорсткому обручі або тканинній пов'язці.
Щоб оглянути найглибші відділи носа та провести операційне втручання, використовують дзеркала з довгими стулками. Для отоскопії призначені вушні лійки, виготовлені в декількох типорозмірах. ЛОР також активно використовує двосторонні шпателі, носоглоткові та гортанні дзеркала, діаметром 8-10 і 16, 21, 25 мм відповідно. Серед обов'язкових інструментів також варто згадати гумовий балон для продування вух, шприци для введення лікарських препаратів або промивання гортані, пінцет Політцера та штикоподібний вушний пінцет, кілька видів зондів.
Якщо говорити про конкретні, відносно відомі назви, то серед них найчастіше трапляються ларингоскопи, дзеркала для огляду носоглотки, носа та гортані, вушні лійки для обстеження барабанної перетинки та слухового проходу, голки та ножі кількох типів, балони Політцера, шпателі, катетери, зонди та налобні освітлювачі. У більшості потенційних пацієнтів отоларинголога тільки останній інструмент не викликає побоювань і неприємних асоціацій.
Сурдолог. Ви теж не чули про нього?
Йдеться про сурдологію – особливий, вузький напрямок оториноларингології, присвячений вивченню та усуненню всіляких проблем зі слухом. Сурдологи обстежують і лікують хворих із повною або частковою відсутністю слуху (приглухуватістю).
Найчастіше подібні проблеми виникають у людей, чия робота пов'язана з перебуванням в умовах постійної вібрації та шуму. Інша група ризику – особи, які страждають на хронічні або гострі захворювання, сюди ж відносять і запальні процеси. Слух нерідко погіршується через онкологічні захворювання (хвороба Педжета), травми, стреси, токсичний вплив, алергічну реакцію, пухлину VIII нерва і з деяких інших, не настільки поширених причин.
Порушення слуху виявляють за допомогою аудіометрії (акуметрії). Найпоширеніший метод передбачає використання розмовної мови або пошепки. Для додаткового ефекту застосовують камертони. Вони допомагають оцінити кісткову та повітряну провідність. Метод має важливе значення під час комплексної діагностики аналізаторів, що сприймають і проводять звук. Максимально точно оцінити рівень слуху допомагає апарат аудіометр.
